Кадровий дефіцит уже став одним із ключових викликів для української економіки. Поки підприємства шукають кваліфікованих працівників, тисячі дорослих українців потребують можливості опанувати нову професію, адаптувати попередній досвід до сучасних умов і повернутися до стабільної зайнятості.

Як поєднати ці потреби та побудувати ефективний маршрут від навчання до роботи, обговорили 30 червня у Києві під час заходу «Навчання дорослих: проміжні результати та можливості створення кадрового резерву».

Подія відбулася в межах напряму «Кар’єрне консультування та навчання для працевлаштування в Україні» проєкту EdUP — «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні». Вона об’єднала представників державних інституцій, служби зайнятості, бізнесу, закладів професійної освіти, громадських організацій, експертного середовища, а також випускниць і випускників програм навчання дорослих.

«За кілька років роботи в Україні я бачу, що найкращі результати з’являються там, де бізнес долучається до всього циклу підготовки фахівців: допомагає визначати потрібні компетентності, бере участь у розробленні програм, надає обладнання, відкриває виробничі майданчики для практики та працевлаштовує випускників.

Український ринок праці дуже швидко змінюється під впливом війни. Тому держава, професійна освіта, служба зайнятості, міжнародні партнери та приватний сектор мають діяти спільно. Для відновлення країни потрібні люди з актуальними практичними навичками, а наше завдання — створити для них зрозумілий шлях від навчання до стабільної роботи», — зазначив Пошан Бахадур КС, директор Swisscontact в Україні.

Результати напряму та нове партнерство з ТОВ АГРОМАТ ДЕКОР ПЛЮС.

Проміжні результати напряму представила його керівниця Яна Кочугура. Навчання дорослих проводять на базі партнерських закладів професійної освіти у Києві, Харкові, Львові, Одесі та Миколаєві. Програми формують відповідно до кадрових потреб регіонів і запитів роботодавців. Слухачі працюють у майстернях, опановують сучасне обладнання та виконують завдання, наближені до реальних виробничих умов.

Окрім професійних модулів, учасники проходять кар’єрне консультування, опановують навички пошуку роботи та отримують соціально-психологічну підтримку. Такий формат надважливий для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, жінок, людей з інвалідністю та тих, хто втратив роботу внаслідок війни.

Практичним продовженням розмови про участь роботодавців стало підписання Меморандуму про співпрацю між Swisscontact Ukraine та ТОВ АГРОМАТ ДЕКОР ПЛЮС.

Партнерство створює основу для системної взаємодії між бізнесом і закладами професійної освіти. Воно передбачає проведення спільних навчальних і практичних заходів, залучення експертів компанії до обговорення змісту професійної підготовки, обмін актуальною галузевою інформацією та поширення сучасних підходів до навчання. Така співпраця допоможе закладам освіти краще враховувати потреби ринку праці, а слухачам — здобувати актуальні знання та практичні навички.

Саме питання, як перетворювати окремі партнерства на системну модель підготовки кадрів, стало центральним під час панельної дискусії «Професійна адаптація та перенавчання вразливих груп населення: міжсекторальна співпраця та практичний досвід».

Хто може стати кадровим резервом для українського бізнесу

Учасники дискусії говорили про групи, які вже сьогодні можуть частково закрити кадрову потребу підприємств: жінок, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та фахівців старшого віку.

Директор Київського обласного центру зайнятості Денис Дармостук зазначив, що через дефіцит працівників роботодавці дедалі частіше переглядають стереотипи щодо технічних і робітничих спеціальностей:

«Сьогодні жінки опановують спеціальність водія автотранспортних засобів, фрезерувальника, електрогазозварника, оператора котельні. Роботодавець визначає потребу в працівнику, звертається до служби зайнятості, а ми можемо профінансувати відповідне навчання. Уже 50 жінок пройшли таку підготовку та працюють. Кількість поки невелика, але програма показує, що механізм діє і може допомогти підприємствам частково закрити кадрову потребу».

За його словами, результативність програм варто оцінювати не кількістю виданих документів, а тим, чи залишається людина на новому робочому місці.

«За окремими програмами середня тривалість працевлаштування становить близько півтора року. Це означає, що люди не виходять на роботу формально на кілька місяців, а закріплюються на посаді та продовжують професійно розвиватися», — додав Денис Дармостук.

Водночас самого навчання може бути недостатньо, якщо людина пережила переміщення, втрату роботи, тривалу професійну перерву або не впевнена у власних силах. Про це говорила представниця кар’єрного та бізнес-хабу «ВОНА» Лілія Ібадова:

«До нас звертаються внутрішньо переміщені жінки, ветеранки, дружини ветеранів, матері та жінки, які повертаються на ринок праці після тривалої перерви. Часто потрібно спочатку зрозуміти, які навички вже має людина, що їй цікаво та в якому напрямі вона може розвиватися. Тому ми поєднуємо професійну орієнтацію, психологічну підтримку, навчання та допомогу з працевлаштуванням».

Такий супровід допомагає жінкам обирати реалістичний професійний маршрут і розглядати різні формати зайнятості — роботу в компанії, самозайнятість або власну справу.

Професійна адаптація ветеранів

Окремим питанням дискусії стало повернення ветеранів(ок) до професійного життя. Керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів «Архітектура стійкості» КНУБА Артем Гончаренко наголосив, що вибір професії має враховувати стан здоров’я людини та наслідки поранень:

«Перший крок — оцінити стан здоров’я ветерана(ки). Це можуть бути наслідки вибухової або черепно-мозкової травми, часткова втрата слуху чи зору, епілепсія, порушення мобільності. Людина може працювати, але робоче місце, навантаження та графік мають відповідати її можливостям. Без такої оцінки складно правильно обрати професійний напрям і забезпечити тривале працевлаштування».

Він наголосив, що роботодавці також потребують консультацій щодо адаптації робочих місць і організації підтримки ветеранів(ок):

«Компанія має бачити професійні навички людини та розуміти, які умови допоможуть їй працювати безпечно. Це може бути адаптоване робоче місце, інший графік, скориговане навантаження або можливість продовжувати реабілітацію. Особливо потрібна така співпраця у регіонах, де доступ до комплексного супроводу залишається обмеженим».

Як підтвердити навички, здобуті на практиці

Професійна адаптація часто стосується людей, які вже мають досвід, але не можуть підтвердити його дипломом або свідоцтвом. Про можливості кваліфікаційних центрів розповів керівник управління кваліфікаційних центрів секретаріату Національного агентства кваліфікацій Ігор Гайдук:

«Людина може добре виконувати роботу, але не мати документа про кваліфікацію. Кваліфікаційний центр оцінює її знання та практичні навички. Після успішного проходження процедури людина отримує документ, який офіційно підтверджує професійну кваліфікацію».

Такий механізм може бути корисним для працівників, які навчалися безпосередньо на виробництві, опановували професію самостійно або пройшли короткострокову підготовку.

«Ринок праці змінюється, тому люди протягом життя опановуватимуть нові професії та підтверджуватимуть навички, здобуті на практиці. Для цього потрібні професійні стандарти й доступні кваліфікаційні центри у регіонах», — підкреслив Ігор Гайдук.

Представниця ДТЕК Інна Шкрабій продовжила розмову з позиції великого роботодавця. Вона окреслила кадрові потреби технічних галузей та значення практичної підготовки слухачів.

Для компаній важливо, щоб випускники вміли працювати із сучасним обладнанням, дотримувалися вимог охорони праці, розуміли виробничу дисципліну та були готові продовжувати навчання на робочому місці. Участь бізнесу в розробленні програм і проведенні практичних занять допомагає готувати фахівців під конкретні виробничі завдання.

Як програми працюють у закладах професійної освіти

Практичний досвід представили Київський професійний коледж цивільного будівництва та Харківський професійний коледж будівництва та промисловості.

Представники закладів розповіли про організацію навчання дорослих за професійними напрямами зварювання та сантехніка. Програми передбачали значну кількість практичних занять, роботу з інструментами й обладнанням, вивчення сучасних матеріалів і технологій.

До підготовки слухачів долучалися компанії, які надавали експертизу, знайомили учасників із вимогами галузі та допомагали наблизити навчальні завдання до реальних умов роботи.

Новий професійний етап для випускників

Завершальним блоком заходу стало урочисте вручення сертифікатів випускницям і випускникам програм підготовки за напрямами зварювання та монтажу санітарно-технічних систем.

Кожен випускник також отримав професійний набір інструментів для подальшої роботи. Таке обладнання допоможе застосовувати здобуті навички після завершення курсу — під час стажування, роботи на підприємстві, започаткування власної справи або виконання перших професійних замовлень.

Подія засвідчила: навчання дорослих може стати дієвим інструментом формування кадрового резерву, коли навколо людини вибудувано послідовний маршрут — професійна орієнтація, практична підготовка, підтримка під час адаптації, підтвердження кваліфікації та безпосередній контакт із роботодавцем.

Для України, яка одночасно протистоїть війні та готується до масштабного відновлення, розвиток таких моделей є інвестицією у людей, економічну стійкість і спроможність бізнесу працювати та зростати.

______
Проєкт “Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні” впроваджується за фінансової підтримки уряду Швейцарії Swiss Development & Cooperation та приватних партнерів, і виконується Швейцарською фундацією технічного співробітництва з розвитку Swisscontact за підтримки Міністерство освіти і науки України.

* Інформаційну підтримку Проєкту забезпечують Конфедерація будівельників України, яка сприяє залученню своїх членів до участі в заходах, та журнал ProfBuild — медіапартнер, що підтримує розвиток професійної освіти й висвітлює ключові події будівельної галузі України.