У Київському регіональному вищому професійному училищі будівництва знають, як подвоїти кількість вступників на сантехнічну професію, а ще зацікавити нею дорослих. Утім попереджають, що доведеться гарно попрацювати😉
2018 року заклад долучився до другої фази проєкту з поліпшення сантехнічної освіти. За 5 років участі тут здійснили колосальну роботу: оновили матеріально-технічну базу, розширили співпрацю з роботодавцями, написали стратегічний план розвитку і вже почали його втілювати.
Як закладу вдалося розбудувати сантехнічну професію? Подробицями ділиться заступниця директора з навчально-виробничої роботи Київського регіонального вищого професійного училища будівництва Тетяна Пронь.
Про зміну матеріально-технічної бази
За рік до участі в проєкті EdUP заклад подав заявку до Міністерства освіти і науки України на створення навчально-практичного центру для сантехніків. Зрештою училище отримало 600 тис. гривень з держбюджету на створення центру. Облаштування навчального осередку відбувалося на умовах співфінансування з місцевою владою та самим закладом.
«Новий центр має сучасну сантехніку, інструменти, навчальні стенди. Покращення матеріально-технічної бази одразу вплинуло на нашу привабливість в очах вступників. Можна багато розповідати, які ми хороші і як у нас добре, але коли вступники приходять на День відкритих дверей і бачать базу, на якій проводимо практичні заняття, – це вагомий аргумент на нашу користь», – каже Тетяна.
Вона також розповідає, що окрім профорієнтаційної складової, нова база очікувано вплинула на якість підготовки учнів-сантехніків.
«У нас вже відбувся цьогорічний конкурс фахової майстерності серед сантехніків. Я пам’ятаю, як наші учні виконували завдання на першому конкурсі, порівнюю минулі результати з теперішніми. Різниця дуже помітна. Поліпшення майстерень, підвищення кваліфікації педагогів, зміна управлінських підходів. Як результат, учні більш конкурентні та успішні. Навіть під час державних кваліфікаційних атестацій ми з колегами відзначаємо, що рівень підготовки випускників підвищився», – розповідає заступниця директора.
Про співпрацю з роботодавцями
Взаємодію з бізнесом в училищі умовно поділяють на 2 блоки. Перший – це партнери, які беруть учнів на практику. Другий – компанії, які проводять навчальні тренінги для викладачів спецдисциплін та майстрів виробничого навчання.
«Ми підтримуємо контакт з роботодавцями, зокрема для того, щоб забезпечувати усіх учнів місцями для виробничої практики. Навіть під час карантину вдавалося прилаштувати усіх учнів. Тоді як війна завдала удару: майже 90% бізнес-партнерів закрилися або переїхали в інші регіони. Проєкт EdUP допоміг залучити нові компанії. Утім ми й самі працюємо над цим питанням: постійно моніторимо регіональний ринок праці, поступово налагоджуємо нові зв’язки Наприклад, спілкуємося з роботодавцями різних сфер і запитуємо, чи не набирають вони практикантів саме за будівельними професіями», – коментує заступниця.
Під час навчально-практичних конференцій, які організовує EdUP, представники закладів дізнаються про нові технології безпосередньо від виробників.
«Завдяки EdUP педагоги можуть йти в ногу з часом, постійно підвищувати свою кваліфікацію, вчитися в експертів сантехнічної галузі, спілкуватися з фахівцями відомих компаній-виробників сантехнічної продукції як-от: Geberit, Hansgrohe, Kermi, Herz, Vaillant та інші. Це не менш важливо, ніж співпраця щодо надання місць для проходження учнями виробничої практики. Без підтримки проєкту ми навряд би дотягнулися до такої кількості компаній», – міркує Тетяна.
Про перспективи розвитку
Для того, щоб кожен заклад-учасник визначив стратегію розвитку на найближчі роки, проєкт EdUP організував навчання бізнес-плануванню. Команда Київського регіонального ВПУ будівництва тоді поставила такі завдання:
- створити потужний і дієвий навчально-практичний центр для сантехніків;
- створити комфортні умови для здобувачів освіти та педагогів;
- побудувати нову маркетингову політику. Популяризувати заклад і поліпшити комунікацію
Колектив училища вже працює над виконанням завдань. Для ефективного використання навчально-практичного центру працюють над отриманням ліцензії для підготовки дорослих. Крім того, в училищі цікавляться створенням Кваліфікаційного центру – установи, де проводять оцінювання результатів навчання. За його підсумками може присвоюватися повна або часткова професійна кваліфікація.
Для того, щоб використовувати всі можливості навчально-практичного центру і надавати якомога більше платних послуг, в училищі проводять короткострокові курси за різними компетенціями. За словами Тетяни, найбільш популярні курси щодо укладання теплої підлоги. Ця тема цікавить не тільки вже фахівців, які працюють, а й учнів, які навчаються в училищі за іншими професіями. За результатами навчання видають сертифікат.
Нова маркетингова політика передбачає зміну іміджу закладу, зокрема в очах підлітків. Для цього команді училища довелося оновити підхід до ведення соцмереж та сайту.
«Так склалося, що після завершення тренінгів із бізнес-планування розпочався набір на “ВидноКурс”. Від училища навчання проходили 4 педагоги. Тепер вони відповідають за реалізацію третього завдання бізнес-плану – поліпшення комунікацій про заклад. Кожен з педагогів почав розвивати сторінку закладу в певній соцмережі: TikTok, Instagram, Facebook. Окремо займаємося поліпшенням контенту на сайті. Якщо порівнювати подання інформації до/після навчання на “ВидноКурсі”, різниця очевидна. Інший текст, картинки до дописів. Сподіваюсь, результати нової комунікації ми помітимо й під час вступної кампанії», – зазначає Тетяна.
Чого бракує?
«Мені здається, що за всі 20 років моєї педагогічної діяльності, навчання бізнес-планування було найкращим із всього, що проходила як підвищення кваліфікації. Це було перезавантаженням, поштовхом до зміни робочого курсу. Розумію, що коли в країні війна, не можна “розкисати”. Утім у педагогічній сфері загроза вигорання дуже висока. Результат роботи виснаженого викладача буває не просто нульовий, а навіть від’ємний. Класичні навчальні курси з підвищення кваліфікації дуже застарілі, тоді як тренінги EdUP – сучасні, надихають працювати якісніше і результативніше.
Наразі мені як заступнику директора хочеться отримати ще більше знань про менеджмент, розвиток закладу освіти в умовах воєнного і поствоєнного часу. Профтехосвітяни повинні навчитися заявляти про себе, боротися за свої інтереси. Тож у цьому контексті тренінги для адміністрацій були б дуже доречні», – сказала Тетяна Пронь.
Україно-швейцарський проєкт «Публічно-приватне партнерство для поліпшення сантехнічної освіти в Україні» впроваджується за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва спільно з ТОВ «Геберіт Трейдинг» та виконується Швейцарською фундацією технічного співробітництва з розвитку «Свісконтакт» за підтримки Міністерства освіти та науки України.