У межах проєкту EdUP Київський професійний коледж цивільного будівництва отримав сучасне рішення для підготовки зварників на основі технології доповненої реальності. Щоб нове обладнання стало повноцінною частиною навчального процесу, 25–26 серпня викладачі та майстри виробничого навчання пройшли практичну підготовку з його використання.
За цим навчанням стоїть ширше завдання EdUP — наближати професійну освіту до реальних потреб українських підприємств і давати студентам та дорослим слухачам навички, з якими вони зможуть швидше переходити від навчальної майстерні до робочого місця.
Повномасштабна війна суттєво змінила український ринок праці. Частина фахівців змінила місце проживання, частина долучилася до Сил оборони, підприємства продовжують працювати в умовах нестачі кадрів. Паралельно країні потрібні люди для виробництва, будівництва, ремонту та відновлення житла й інфраструктури.
У цій реальності технічні професії набувають ще більшої ваги. Зварники — це фахівці, від роботи яких залежить якість металевих конструкцій, обладнання, виробничих та будівельних процесів. Кваліфіковані спеціалісти потрібні підприємствам уже зараз, а професійна майстерність створює значно ширші можливості для працевлаштування та конкурентної оплати праці.
Тому питання для професійної освіти сьогодні звучить дуже практично: з якими навичками людина прийде на підприємство і скільки часу роботодавцю знадобиться, щоб адаптувати її до реальної роботи?
Спочатку — безпечне тренування, потім — реальний метал
Дводенна програма була зосереджена на опануванні технології доповненої реальності для навчання зварюванню. Учасники навчалися працювати із системою, створювати навчальні модулі та використовувати її для відпрацювання професійних навичок студентів.
Для людини, яка вперше опановує зварювання, перехід одразу до реального обладнання може бути складним. Потрібно одночасно контролювати положення руки, кут нахилу, швидкість руху, відстань та інші параметри, працюючи в умовах високих температур і дотримуючись вимог безпеки.
Технології доповненої реальності дають змогу спершу відпрацювати ці рухи у контрольованому цифровому середовищі.
«Навчальний тренажер-симулятор із доповненою реальністю — це передусім безпека. Коли студенти вперше переходять до реального зварювального обладнання, є ризики: ультрафіолетове випромінювання, опіки, контакт із дротом. На симуляторі вони можуть спочатку відпрацювати рухи, положення руки та основні параметри, сформувати м’язову пам’ять, а вже потім переходити до реального зварювання», — пояснює Андрій Новіков, комерційний директор ABICOR BINZEL Ukraine та викладач навчання.
Тренажер не замінює практику з реальним металом і зварювальними апаратами. Його цінність полягає у можливості підготувати людину до цієї практики: дати час сформувати базову координацію, зрозуміти технологічний процес і навчитися бачити власні помилки.
Помилку можна побачити ще під час тренування
Цифровий формат дозволяє будувати навчання послідовно — від теорії до практичного завдання.
Викладач може створити навчальний модуль, у якому студенти спочатку опрацьовують теоретичний матеріал, проходять тестування, а потім переходять до практичної частини. Кожен учасник має власний профіль, бачить результати та може повторювати завдання, поки не досягне необхідного рівня.
Під час віртуального зварювання система фіксує параметри виконання вправи. Це дає студентам змогу зрозуміти, що вже виходить добре, а які конкретні рухи або елементи техніки потребують додаткового тренування.
«Студенти бачать свої результати й можуть окремо працювати з тими параметрами, які поки виходять гірше. Вони бачать власний прогрес, повторюють вправу і, коли набирають необхідну кількість балів, можуть переходити далі», — розповідає Андрій Новіков.
Для закладу освіти такий підхід має ще одну практичну перевагу. Перші десятки повторень можна виконувати без використання металу, зварювального дроту, захисних газів та інших витратних матеріалів. Зменшується і споживання електроенергії. Реальні ресурси використовуються вже на тому етапі, коли студенти краще контролюють рухи та розуміють послідовність роботи.
Це дозволяє дати людині більше часу на тренування й водночас раціональніше використовувати ресурси навчальної майстерні.
Обладнання залишається в коледжі й працюватиме зі студентами
Для EdUP важливо, щоб технологія продовжувала працювати після завершення проєкту.
Проєкт EdUP закупив навчальний тренажер-симулятор із доповненою реальністю та передав його Київському професійному коледжу цивільного будівництва для постійного використання у навчальному процесі. Наступним кроком стала підготовка викладачів і майстрів, які інтегруватимуть тренажер у заняття зі студентами та програми професійного навчання дорослих.
Адже сучасне обладнання саме по собі не змінює якість освіти. Потрібен викладач, який розуміє його можливості, уміє побудувати навчальний модуль і поєднати цифрове тренування з реальною практикою.
Володимир Гуріч, майстер виробничого навчання Київського професійного коледжу цивільного будівництва, говорить, що тренажер стане частиною щоденної роботи зі здобувачами освіти:
«У нас уже є цей симулятор, і це навчання допоможе правильно використовувати його надалі — на уроках виробничого навчання та в профорієнтаційній роботі. Студенти спочатку можуть боятися підходити до справжнього обладнання, бо розуміють, що є ризик опіків чи інших травм. Тут вони можуть без остраху відпрацювати дрібну моторику руки, кути нахилу та рухи, які потрібні зварнику».
Застосовуватимуть обладнання і під час короткострокових програм професійної підготовки дорослого населення, які реалізуються в коледжі.
«На попередніх курсах у нас такого обладнання ще не було. Тепер будемо застосовувати його і під час навчання дорослих. Завдяки підказкам симулятора людина може краще зрозуміти свої помилки, отримати більше навичок і вже підготовленою переходити до практичної роботи», — додає Володимир Гуріч.
Що це означає для роботодавця
Для підприємства вирішальним залишається рівень кваліфікації працівника.
Роботодавцю потрібна людина, яка розуміє технологічний процес, дотримується вимог безпеки, уміє контролювати якість своєї роботи та впевнено переходить до професійного обладнання.
Тому використання цифрового тренажера має сенс у зв’язці з реальною практикою. Студент спочатку формує базові рухи та вчиться аналізувати свої помилки, потім відпрацьовує ці навички на реальному обладнанні й поступово наближається до умов виробництва.
Навчальний тренажер-симулятор із доповненою реальністю також дає змогу знайомити здобувачів освіти із сучасними параметрами та процесами зварювання, навіть якщо певного промислового обладнання ще немає у навчальній майстерні.
Для бізнесу результат такої підготовки може бути дуже конкретним: менше часу на пояснення базових речей після працевлаштування, швидша адаптація нового працівника та краще розуміння ним вимог сучасного виробництва.
У період кадрового дефіциту це має особливу цінність. Підприємству важливо отримати фахівця, який здатен швидко включатися в роботу, а закладу професійної освіти — розуміти, які компетентності будуть потрібні цьому фахівцеві за дверима навчальної майстерні.
Від обладнання — до партнерства освіти й бізнесу
У цій моделі інтереси професійної освіти та бізнесу напряму пов’язані.
Підприємства першими бачать, як змінюються технології, обладнання та вимоги до працівників. Заклади освіти мають перетворювати цей запит на актуальну практичну підготовку. EdUP допомагає вибудовувати цей зв’язок через оновлення навчальної інфраструктури, сучасне обладнання, підвищення кваліфікації викладачів і залучення експертизи приватного сектору.
Для роботодавців така співпраця дає можливість долучатися до формування майбутнього кадрового резерву ще до моменту, коли випускник надсилає своє перше резюме. Через технологічну експертизу, практику на підприємствах, участь у розробленні програм та прямий діалог із викладачами бізнес може допомагати професійній освіті готувати людей під реальні виробничі процеси.
Для України в умовах війни це питання виходить далеко за межі окремого закладу освіти.
Виробництво має працювати сьогодні. Пошкоджені будівлі та інфраструктура потребують відновлення. Після завершення війни масштаб цих робіт зростатиме ще більше. І за кожним новим об’єктом, виробничою лінією чи металевою конструкцією стоятимуть люди, які вміють якісно виконувати свою роботу.
Тому інвестиції в сучасну професійну освіту — це інвестиції у кадрову спроможність українського бізнесу та майбутнє відновлення країни.
Навчання тривало 25–26 серпня у Київському професійному коледжі цивільного будівництва. Програма передбачала практичну роботу з навчальним тренажером-симулятором із доповненою реальністю, підсумкове тестування та знайомство з навчальним середовищем коледжу.
Дякуємо ABICOR BINZEL за сприяння у проведенні навчання та експертну підтримку!
_____
Проєкт “Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні” (Edup, Публічно-приватне партнерство для поліпшення профосвіти в Україні) впроваджується за фінансової підтримки уряду Швейцарії Swiss Development & Cooperation та приватних партнерів, і виконується Швейцарською фундацією технічного співробітництва з розвитку Swisscontact за підтримки Міністерство освіти і науки України.