Мобілізація чоловіків до армії для захисту України від російських загарбників призвела до дефіциту кваліфікованої робочої сили в Україні. Між тим потреба у ній невпинно зростає з огляду на щоденне руйнування інфраструктури нашої держави. Нестачу кадрів можна компенсувати через навчання жінок будівельним професіям у закладах П(ПТ)О. Це вклад у відбудову країни і водночас можливість для жінок отримати високооплачувану професію, а отже фінансову стабільність.
У вищому професійному училищі Ромнів, районного центра Сумської області, цьогоріч гендерний бум: на будівельні професії вступило 22 дівчини. Серед них монтажниці санітарно-технічних систем і устаткування, плиточниці-лицювальниці і зварниці.
“В дитинстві я любила збирати конструктори, а тепер це моя професія, щоправда конструктори стали набагато складніші і потрібна більша відповідальність, а на вибір будівельної професії мене надихнула мати, яка сама працює кранівницею.”
Дівчата, які навчаються будівельних професій, набувають навичок, затребуваних на ринку праці, особливо під час війни. Це надає їм можливість стати фінансово незалежними і забезпечити добробут своїх родин.
“Я вибрала будівельну професію, бо зараз в Україні йде війна, багато зруйнованих будинків. Тож професії монтажника сантехнічних систем і устаткування і муляра дуже потрібні, щоб усе відбудувати.”
Інна Пилипей згадує, що визначилася зі своїм вибором, коли прийшла на екскурсію в училище у день відритих дверей. Тоді їй найбільше сподобалися майстерні і практичні заняття, які проводили майстри виробничого навчання.
Серед них була і старший майстер – Руслана Гайдук. Жінка згадує, що свою кар’єру починала ученицею цього ж навчального закладу. По закінченню пішла працювати, згодом поглибила свої знання і повернулася в училище вже наставницею молоді.
"Усі учні закладу - це моя гордість, усі зацікавлені в професії. І дівчата, і хлопці вмотивовані - знають, задля чого сюди прийшли. Утім зазначає, дівчата навіть беручкіші за хлопців. Швидше хапають знання і вміння у професіях."
Підтримка жінок у виборі традиційно чоловічих професій, таких як будівництво, сприяє гендерній рівності. Розвінчує усталені норми і стереотипи щодо того, які ролі вони можуть виконувати, торує шлях до більше інклюзивного суспільства, де жінки мають рівні можливості на ринку праці.
Дівчат до будівельних професій у закладі починають зацікавлювати ще змалечку. В училище на канікулах приходять учні початкових класів, і їм проводять профорієнтаційні екскурсії. На додачу в школі дітей тестують щодо вибору професії. Якщо у дівчини є схильність до технічних дисциплін, то їй радять обирати будівельний фах. Знову ж таки дівчата прислухаються до порад батьків. Дивляться на досвід родичів чи друзів, відстежують затребувані професії.
Щодо працевлаштування дівчат, то труднощів теж немає. Учениці на останніх курсах вже знають свої місця праці, – наголошує заступниця директора з навчально-виробничої роботи Роменського вищого професійного училища Надія Міщенко. Адже монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, зварник, маляр, штукатур, лицювальник-плиточник – дуже затребувані на ринку праці напрями.
Одеський центр професійно-технічної освіти, ще один заклад проєкту EdUP, який може похвалитися великою кількістю дівчат у будівельних професіях. Усього їх 40, першокурсниць серед них – 17. 16 дівчат навчаються на лицювальниць-плиточниць і монтажниць гіпсокартонних конструкцій. Одна дівчина вступила на монтажницю санітарно-технічних систем і устаткування.
Олена Криворучко майбутня інасталяторка сантехсистем і обладнання твердить, що спершу хотіла іти вчитися на кухара, але за порадою матері пішла на будівельну професію. Вже після перших практичних занять, які проводила жінка-майстер, дівчина каже, що впевнилася у правильності свого вибору.
ЇЇ колега лицювальниця-плиточниця Наталія Кристя каже, що їй найбільше подобається робити красиві приміщення: лицювати стіни, підлоги, розробляти різноманітні дизайнерські рішення.
Дівчата кажуть, жодних труднощів бути дівчиною у традиційно чоловічих професіях не відчувають, насмішок, чи знущань з боку хлопців-одногрупників не має.
Дівчат у будівельних професіях підтримує заступниця директора Світлана Александрова. Вона – вихованиця профтеху. Спершу сама навчалася професії, згодом 7 років працювала майстром і зрештою посіла посаду заступника директора Одеського центру професійно-технічної освіти.
Розповідає: велика кількість дівчат у будівельних професіях вже не дивує. Адже з розвитком сучасних технологій, завдяки новітньому обладнанню і матеріалам аспект фізично важкої праці – у минулому. Хтось іде в типово чоловічу професію, бо має приклад батьків чи друзів, інші розуміють перспективу заробляти добрі гроші, здобувши затребуваний на ринку праці фах,- упевнена педагог.
На її думку, війна спонукає жінок займати лідерські позиції в усіх сферах, що є поступом до гендерної рівності та зміцнення ролі жінки у суспільстві.
“Жодного зневажливого ставлення чи упередження щодо ролі жінки-керівника немає. Звертають увагу насамперед на результати роботи, а не на стать."
Жінки у будівельних професіях вносять свій вклад у розвиток суспільства, збагачують галузь і сприяють інноваціям. Більше того, їхня економічна самодостатність рятує сім’ї та громади від бідності і сприяє довгостроковій стабільності.
Заклади професійної освіти у Ромнах і Одесі – не поодинокі приклади в Україні. Дівчата: зварниці, монтажниці сантехсистем і устаткування, лицювальниці-плиточниці є й в інших закладах-учасниках проєкту EdUP. Цього навчального року на ці будівельні професії усього вступило 119 учениць.
